Форми перебігу депресивних станів та їх діагностика.

Особливу увагу, за рекомендаціями Александровського Ю.А. , слід звертати на такий вид депресії як скрита, ларвована, соматизована. При її розвитку пацієнти переважно мають загальносоматичні скарги, наприклад: болі в області серця, шлунку та ін. Такі хворі відвідують лікарів загально соматичного профілю. Але в спілкуванні з такими хворими виясняється , що на фоні незначної зміни афекту розвиваються різноманітні соматовегетативні (вісцеровегетативні) розлади, які імітують різні захворювання органів та систем. При цьому власне депресивні розлади відходять ніби на другий план, а самі пацієнти заперечують оцінку свого стану як психопаталогічного. Соматичне обстеження у цих випадках не виявляє жодних розладів, або виявляє незначні розлади , які не пояснюють стійкі та масивні скарги хворого. Шляхом виключення того чи іншого страждання, враховуючи фазність протікання соматовегетативних порушень ( в тому числі і добові коливання зі значним погіршенням зранку), виявляють за допомогою клінічних та психодіагностичних досліджень наявність скритої, атипової депресії та тривоги. Окрім того, слід вказати, що діагноз скритої депресії можна встановити тільки внаслідок покращення стану хворого після прийняття антидепресантів.

Іноді депресія супроводжується тривогою. Це відчуття смутного непокоєння, що виникає тільки в суб’єктивно значимих ситуаціях. Внутрішній стан розцінюється як “дискомфорт”. Цілеспрямована діяльність порушується, з’являється тремор, пітливість, прискорений пульс, розширені зіниці та очні щілини. Іноді виникає “ емоційна та рухова скутість”.

Депресія – емоційний стан, який характеризується негативним емоційним фоном. Людина суб’єктивно відчуває пригніченість, смуток, сум, відчай.Часто депресія супроводжується негативним емоційним станом – почуттям провини за реальний або вигаданий проступок. Провина часто поєднується з відповідальністю. Людина може відчувати себе винуватою за те , що не може виконати певні дії. Зараз, коли різко погіршився матеріальний стан людей, батьки можуть відчувати провину за те , що не можуть забезпечити належну освіту дітей або, навпаки, – гідну старість своїх батьків і т.д. Психотерапія, психологічне консультування або просто спілкування – єдиний ефективний спосіб вирішення внутрішнього конфлікту, породженого провиною.

Часто депресія супроводжується іншим негативним почуттям – образою. Причому людина в стані дезадаптації може одночасно переживати і провину і образу. Образа виникає тоді, коли принижене почуття власної гідності. Як правило, образа поєднує почуття жалю до себе і не завжди усвідомлене мстиве, агресивне бажання. Тому часто людина в стані депресії, що поєднана з образою, не викликає співчуття у оточуючих. Медики називають цей стан дисфорією. Дисфорія породжує диструктивне спілкування, конфліктну ситуацію між колегами, близькими людьми. Часто образа викликає гнів, спрямований на себе, або на іншу людину. В такому афективному стані людина може вчиняти девіантні дії – суїцид або нанесення шкоди оточуючим. Образа може базуватися на реальній несправедливості або навіюваній, чи пов’язаній з патологічним мисленням. Образа призводить до хронічної роздратованості, людина відчуває себе постійною жертвою.

Почуття образи також потребує психотерапевтичного втручання.

Фрустрація – специфічний емоційний стан, який виникає при зіткненні з перепонами реально нездоланими або які суб’єктивно здаються такими. Фрустрація часто зустрічаться у переживаннях депресивних клієнтів. Стан фрустрації — досить неприємне відчуття, яке часто породжує агресивність – відкриту або скриту.Фрустрація, як зазначає Кочюнас Р. , підсилює мотивацію і депресивний клієнт може вчинити непоправні дії : суїцид або агресію до фруструючого фактору.

Депресія часто супроводжується відчуттям жалю до себе, заниженою самооцінкою. Знижується вольова активність, потяги, мотивація, працездатність, продуктивність діяльності. Хронічна втома від життя супроводжує пацієнта. Девіантні форми поведінки (алкоголізм, наркоманія, схильність до азартних ігор) часто вважають соціальним суїцидом, тому так часто депресивні клієнти починають зловживати алкоголем, відвідувати нічні клуби та ін. Слід згадати, що депресія проявляється порушеним нічним сном, безсонням, тому провести ніч в беззмістовних розвагах для такого клієнта неважко, хоч його зовнішній вигляд не свідчить про те, що він переживає радість, вдоволення, пристрасть і т.п.

На початкових стадіях депресія та невротична депресія часто супроводжуються сльозливістю. Сльози, зазвичай , заважають спілкуванню. Сльози сприяють спогадам травмуючих ситуацій. Не зовсім вірно поступають ті консультанти, які намагаються утримати своїх клієнтів від сліз. Такі консультанти, як правило, кажуть, що людина, котра плаче, не може висловити своєї думки або просто вважають себе винуватими в тому, що провели консультацію так, що довели людину до сліз. Але в дійсності не консультант доводить людину до сліз, а ті події , котрі довелося їй пережити. Тому доречнішим буде дозволити людині плакати і почекати , коли клієнт справиться з собою. Сльози – своєрідний катарсис, тому потім з клієнтом легше розмовляти. Тому , зазвичай, досвідчені консультанти дозволяють плакати клієнтам в їх кабінетах. Деякі дослідники не рекомендують занадто втішати клієнта, особливо пригортаючи його. Вони вважають, що така поведінка частіше має еротичний характер. Просто дозволити клієнту поплакати – очевидно, буде найдоцільнішою технікою консультанта.

Цікавим є дослідження про закономірності перебігу депресії в різних вікових категоріях населення:

1.Діти в препубертатному віці частіше

*скаржаться на соматичні порушення,

*проявляють рухову неспокійність,

*тривогу,

*страх.

2.Підлітки

*зловживають психоактивними речовинами,

*демонструють асоціальну поведінку,

*непосидючі,

*нерозбірливі в статевих зв’язках та надмірно сексуальні, *не дотримуються правил особистої гігієни.

3.Особи зрілого віку

*скаржаться на соматичні розлади шлунково – кишкової,

серцево-судинної, статевої сфери, опорно-рухового апарату.

4. Особи похилого віку

*скаржаться на зниження інтелектуальних функцій,

*прояви псевдодеменції,

*соматичні порушення.

Январь 24, 2019 Коррекционная психология
Еще по теме
Додаток 7. Методика диференціальної діагностики депресивних станів за Жмуровим В.А.
Роль ранньої діагностики депресій в попередженні розвитку дезадаптативних станів та суїцидів.
ПРОЦЕСС ОБУЧЕНИЯ КАК НАЧАЛЬНЫЙ ЭТАП ФОРМИ-РОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ
Особливості соціально-психологічного консультування депресивних клієнтів.
Додаток 4. Тест діагностики одинокості.
Психотерапевтична робота з депресивними клієнтами.
Питання 3. Методики для діагностики синдрому «професійного вигорання» в організаціях (діагностичний компонент технології)
Робота з депресивними клієнтами, що переживають втрату.
Приклад екзистенційно – раціональної психотерапії у роботі з депресивними клієнтами з метою попередження суїциду.
Особливості психосоціальної роботи з депресивними клієнтами, в яких виражено відчуття тривожності.
Приклад психологічного втручання методом керованої уяви в роботі з депресивними клієнтами.
Приклад проведення сеансів психотерапії з депресивними клієнтами на основі технічних прийомів А.Бека.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ.
МЕТОДОЛОГІЧНУ ТА ТЕОРЕТИЧНУ ОСНОВУ
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Добавить комментарий