У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ

? „Організація емпіричного дослідження та його основні результати” – представлено програму, модель і описано процедуру емпіричного дослідження, здійснено кількісний (кореляційний і факторний) та якісний аналіз отриманих даних.

У запропонованій нами моделі дослідження (рис.1) виділяються статеві особливості, прояви і характеристики почуття провини, їх представлення у зв’язках на різних рівнях структури особистості з метою з’ясування індивідуальних відмінностей у переживанні почуття провини.

Емпіричне дослідження мало такі етапи: пілотажне дослідження, діагностичний та аналітико — інтерпретаційний етапи. На етапі пілотажного дослідження завдяки бесідам з його учасниками було створено та апробовано дослідницьку анкету з метою збору інформації про особливості переживання особистістю почуття провини. Далі здійснювався обґрунтований метою та завданнями роботи вибір методичного забезпечення. На аналітико-інтерпретаційному етапі аналізувалися основні результати дослідження, створювалась типологія переживання почуття провини, визначалися особистісні профілі та з’ясовувалися статеві відмінності досліджуваних.

Рис 1. Модель дослідження переживання особистістю почуття

Рис 1. Модель дослідження переживання особистістю почуття

провини.

До загальної вибірки було залучено 163 особи: з них 58 осіб взяли участь у пілотажному дослідженні й 105 – в основному дослідженні. До основної вибірки увійшли 60 жінок та 45 чоловіків віком від 20 до 30 років, серед яких були як студенти, так і працююча молодь.

Результати дослідження характеристик та проявів почуття провини за допомогою розробленої нами дослідницької анкети свідчать, що кількісні характеристики почуття провини (тривалість та інтенсивність) зосереджені в низькому діапазоні для характеристики тривалості (65% відповідей) і в середньому діапазоні для характеристики інтенсивності (55% відповідей). Наявність зовнішнього вираження почуття провини (через міміку, поведінку та вербальні прояви) відзначили у себе 63% респондентів. Змістове наповнення почуття провини найчастіше відповідає моральному (33% відповідей) та екзистенціальному (42% відповідей) змісту. Виникненню почуття провини передують здебільшого дві ситуації: “невиконання взятих на себе зобов’язань перед певними людьми чи організацією” (її обрало 31% респондентів) і “бездіяльність та недостатня реалізація внутрішнього потенціалу” (їй віддали перевагу 26% досліджуваних). За допомогою цієї характеристики почуття провини розкриваються якісні особливості в його переживанні особистістю.

Вона визначається нами як спрямованість переживання провини, а саме переживання провини перед іншими людьми та переживання провини перед самою собою.

Значущі кореляційні зв’язки між показниками почуття провини й індивідуально-психологічними характеристиками зафіксовано на всіх рівнях структури особистості. Показники почуття провини мають найбільшу кількість статистично значущих зв’язків з особливостями нервової системи та особливостями характеру особистості.

Спостерігається зворотний зв’язок між показниками сили та рухливості нервової системи людини. Тобто чим вищі показники сили та рухливості, тим нижчі показники тривалості, інтенсивності, рівня вираження почуття провини та його зовнішнього прояву (P<0,001). І навпаки, чим вища чутливість нервової системи, тим вищі показники почуття провини (тривалість: 0,360; інтенсивність: 0,305; рівень вираження: 0,259).

Зафіксовано також найбільш виражений зв’язок тривалості почуття провини з емотивною (0,345), застрягаючою (0,207) та тривожною (0,252) складовими характеру людини. Це свідчить про те, що почуття провини як емоційне явище пов’язане з високою індивідуальною чутливістю та емотивністю особистості.

Типи міжособистісних взаємин так само мають різні зв’язки з показниками почуття провини. Збільшення кількісних показників почуття провини (тривалість, інтенсивність, рівень вираження й усвідомлення його зовнішнього вияву) пов’язане або з агресивністю та підозріливістю у стосунках, або, навпаки, із залежністю від інших, сором’язливістю і невмінням себе відстояти.

Для виділення комплексних показників, які об’єднували б найбільш виражені показники почуття провини й особистісних характеристик, здійснено факторний аналіз. У зв’язку з дослідженням інтерес викликають такі фактори: „Емоційна чутливість” – у цьому факторі виділяються показники тривалості почуття провини, чутливості нервової системи, емотивності й тривожності характеру і – „Експресивність” – до складу цього фактора увійшли показники зовнішнього прояву почуття провини і таких особистісних властивостей, як збудливість, циклотимність та екзальтованість.

Кількісний аналіз (кореляційний та факторний) супроводжувався якісним аналізом співвідношення домінуючих емоційних переживань особистості, діагностованих за допомогою методики Б.І. Додонова, з метою подальшого врахування даних при розробці типології переживання. У респондентів найбільш поширеними емоційними переживаннями є комунікативні (45 % досліджуваних) та альтруїстичні (36%) емоції.

Январь 24, 2019 Общая психология, психология личности, история психологии
Еще по теме
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ
У другому розділі – Вікова динаміка індивідуально-гендерних змін альтруїзму
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ – “ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ ДО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТНОСТІ”
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ “ОСНОВНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРАВОСЛАВНОЇ АВТОТРАНСФОРМАЦІЇ”
У другому розділі “Психологічне дослідження міфологічного КОМПОНЕНТУ В СТРУКТУРІ МЕНТАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ГЛОБАЛІЗАЦІЙНУ ЕПОХУ”
У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ
У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ
АЛ. Балакина ОСОБЕННОСТИ ОТНОШЕНИЯ К ОБОБЩЕННОМУ ДРУГОМУ ЖИТЕЛЕЙ ГОРОДОВ РАЗНОГО УРОВНЯ
НАКОНЕЧНАЯ М.Н. ПОМОЩЬ ДРУГОМУ КАК ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ СРЕДСТВО РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ. – РУКОПИСЬ.
Роль оптимизма в воспитании позитивного отношения младших школьников к другому человеку
7. Вы не умеете прощать другому его ошибки, неловкость, непреднамеренно причиненные вам неприятности.
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “МІСТИЧНИЙ ДОСВІД ТА АВТОТРАНСФОРМАЦІЯ У РІЗНОМАНІТТІ ПЕРСПЕКТИВ”
Добавить комментарий