У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ

? “Теоретичний аналіз вивчення почуття провини як емоційного явища” викладено результати теоретичного аналізу феномена почуття провини у працях радянських, українських і зарубіжних науковців.

В літературі з проблеми емоцій та емоційних переживань особистості висвітлено питання про функції та механізми емоцій, емоційні властивості людини (Г. Бреслав, Л. Гофман, Е. Носенко, О. Саннікова, А. Ольшаннікова, М. Русалова та ін.). В той же час недостатньо розроблено, як показало дослідження, питання, пов’язані з детермінантами виникнення емоційних переживань окремих модальностей, їх зв’язком з певними індивідуально-психологічними особливостями людини. Передусім це стосується дослідження переживання особистістю почуття провини.

В радянській психології почуття провини розглядається як різновид моральних почуттів, а його переживання – як специфічна діяльність. Вивченням переживання почуття провини займалися такі вчені, як Ф.Ю. Василюк, А.М. Лук, К. Муздибаєв. та інші.

В українській психології почуття провини інтерпретується з позицій вчинкового та особистісно орієнтованого підходу до вивчення емоційних переживань, що пов’язане з розкриттям потенціалу особистості та подоланням особистісних криз (В.А. Роменець, І.П. Маноха, Т.С. Кириленко, Т.М. Титаренко). Почуття провини як специфічне почуття у структурі совісті розглядав український вчений В.К. Демиденко. Провина як стійка риса, властивість особистості досліджується О.П. Санніковою і О.Л. Малєєвою.

В зарубіжній психології почуття провини розглядається в таких напрямках: у психоаналітичному – це чинник моральності у структурі особистості; в неофрейдистському – чинник невротичності; в гуманістичному — екзистенціальне почуття; і, зрештою, в біхевіористичному – це почуття тлумачиться як наслідок виховання і наслідування (З.

Фройд, К. Хорні, Р. Мей, Ї. Ялом, Маурер та ін.).

Отже, радянські, вітчизняні й зарубіжні психологи відносять почуття провини до моральної сфери особистості, надаючи цьому почуттю соціально-історичного характеру. До розбіжностей належить різне змістове наповнення цього почуття, що можна вважати скоріше доповненням і розширенням граней розуміння почуття провини.

З метою поглиблення диференціального психологічного знання в психологічній теорії і практиці нами розроблено теоретичну модель вивчення почуття провини, що дає змогу розкрити такі основні його аспекти: біологічні та загальнокультурні механізми розвитку почуття провини; його кількісні та якісні характеристики; ситуаційні та особистісні детермінанти виникнення цього почуття; поведінковий та фізіологічний його компоненти; невротичний, моральний і екзистенціальний зміст почуття провини; його основні функції — виразну і регулятивну.

Для емпіричного дослідження обрано ті аспекти вивчення почуття провини, які пов’язані з ситуаціями виникнення цього почуття, його характеристиками (кількісними, якісними і змістовими) та функціями, що дасть змогу з’ясувати індивідуальні відмінності переживання почуття провини.

Январь 24, 2019 Общая психология, психология личности, история психологии
Еще по теме
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “МІСТИЧНИЙ ДОСВІД ТА АВТОТРАНСФОРМАЦІЯ У РІЗНОМАНІТТІ ПЕРСПЕКТИВ”
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Аналіз дослідження проблеми альтруїзму-егоїзму особистості”
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ “КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ МЕНТАЛЬНОСТІ ТА МІФУ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ”
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ – “ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕФЛЕКСІЇ НА СТАНОВЛЕННЯ СУБ’ЄКТА В ОНТОГЕНЕЗІ”
У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ
У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ
У другому розділі – Вікова динаміка індивідуально-гендерних змін альтруїзму
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ – “ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ ДО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТНОСТІ”
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ “ОСНОВНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРАВОСЛАВНОЇ АВТОТРАНСФОРМАЦІЇ”
Добавить комментарий