У ЗАКЛЮЧНІЙ ЧАСТИНІ РОБИТЬСЯ ПІДСУМОК ВИКОНАНОЇ РОБОТИ ТА ФОРМУЛЮЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:

Альтруїзм-егоїзм – одна з головних, визначаючих позицій особистості. Центральною для поняття альтруїзм є ідея безкорисливого служіння іншим людям як не прагматично орієнтована діяльність суб’єкта, здійснена в інтересах інших людей і не передбачаюча реальної винагороди. Діаметрально протилежним поняттям є егоїзм.

2. Здатність діяти як альтруїсти або егоїсти закладена у нас від природи. Aле як саме вчинить людина у конкретній ситуації залежить лише від її власного вибору. Неправомірно оцінювати інстинктивну поведінку тварин як альтруїстичну чи егоїстичну. Така оцінка передбачає суспільну точку зору, зіставлення своїх і чужих інтересів, і лише у результаті цього, надання переваги тому чи іншому типу поведінки.

3. Перехідними позиціями даної спрямованості є альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. На наше прагнення допомагати іншим впливають міркування різного характеру. Причиною може бути бажання заслужити схвалення чи отримання впевненості, що у відповідь допоможуть тобі; прагнення зменшити свій внутрішній дистрес. Подібну мотивацію ми класифікуємо як альтруїстичний егоїзм і егоїстичний альтруїзм. Істинний альтруїзм заснований лише на співчутті і співпереживанні.

4. Одним із серйозніших наслідків змін у політичному, економічному житті нашого суспільства є зміна соціальних мотивацій громадян. Саме сукупність соціальних змін у суспільстві можна розглядати, як одну з причин розгальмовування відповідного зростання егоїстичної тенденції особистості.

5. Альтруїстична особистість характеризується перш за все спрямованістю на інших, турботою про благо близьких і всього суспільства, співпереживанням, доброзичливістю. У висловлюваннях альтруїстів часто присутні імгінативні слова типу: щастя, добро, мир, справедливість і т. ін. Такі слова абстрактні, не мають чітких понятійних ознак і сприймаються інтуїтивно; виражають духовність особистості, її зрілість. Егоїсти орієнтуються на власні інтереси і бажання, ігнорують потреби групи; характеризуються меркантильною, утилітарною мотивацією. У їх висловлюваннях частіше висвітлені цілі, пов’язані із задоволенням фізіологічних потреб, побутових благ і тимчасових інтересів; відсутні посилання на умови досягнення мети та ставлення до неї.

6. У групі молодих респондентів рівень альтруїзму виявився нижчим у порівнянні із представниками зрілого і похилого віку.

В основі поведінки юнаків та дівчат чітко проявилася особистісна прагматично-егоїстична мотивація. Це пояснюється соціальним статусом студентів, більшість з яких ще вільна від сімейних обов’язків та знаходиться на забезпеченні своїх батьків.

7. Найбільший рівень альтруїзму спостерігається у респондентів зрілого віку. Представники цієї групи мають велику кількість різнопланових обов’язків по відношенню до оточуючих. Теоретично особи, що входили до другої вікової групи, можуть бути батьками респондентів-студентів, а представники похилого віку можуть виступати теоретично їх бабусями та дідусями, якщо на кожне покоління відраховувати приблизно 20 років. Турбота про потреби близьких людей з’являється у чоловіків і жінок з віком, коли вже отримана освіта, стале місце роботи, сформована сім’я. Дорослі мають найбільше обов’язків, як по відношенню до дітей, так і до своїх батьків-пенсіонерів. До того ж ця група – працюючих особистостей, від яких залежить функціонування суспільства у цілому.

8. Існують певні гендерні розбіжності стосовно альтруїзму-егоїзму серед представників різних вікових груп. У студенток-дівчат егоїстична ціннісно-смислова позиція майже у два рази вища, аніж у хлопців. На вікових зрізах 40 –45 років і 60 – 65 років жінки проявляють себе більшими альтруїстами, ніж респонденти чоловіки. Це пояснюємо існуванням відмінних гендерно-рольових стереотипів, які відображають різне очікування по відношенню до чоловіків і жінок.

9. Погляди стосовно альтруїстично-егоїстичної ціннісно-смислової позиції не є статичними, з віком вони можуть змінюватися, наближаючись навіть до діаметрально протилежного прояву спрямованості.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх проблем, пов’язаних із обраною темою дисертації. Отримані результати дають певне уявлення але претендують на вичерпне висвітлення усіх аспектів даної проблеми. Серед найближчих перспектив особливої уваги заслуговує подальше дослідження альтруїстично-егоїстичної спрямованості не лише у студентів, але і у представників інших прошарків суспільства. Необхідне подальше розроблення і використання комплексу методик, які б чітко відображали найрізноманітніші сторони поведінки чоловіків і жінок у сучасних умовах стосовно їх альтруїстично-егоїстичної спрямованості.

Январь 24, 2019 Общая психология, психология личности, история психологии
Еще по теме
Загальні уявлення про трудову діяльність.
14. Загальні ергономічні вимоги до проектування робочих місць
ВИСНОВКИ
ВИСНОВКИ
ВИСНОВКИ
ВИСНОВКИ
ВИСНОВКИ
У ВИСНОВКАХ
Висновки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ.
9.4.5. РОЛЬ РОБОТОВ
ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ТЕМАМИ.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Добавить комментарий