ПЕРШИЙ РОЗДІЛ «ФЕНОМЕН ДОПОМОГИ ІНШОМУ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ»

Присвячений розкриттю теоретичних підходів до вивчення допомоги іншому як засобу особистісного розвитку допомагаючого суб’єкта, аналізу концепції допомагаючих відносин та розкриттю змісту поняття допомоги іншому, класифікації рівнів допомоги.

Допомога іншому як засіб розвитку особистості осмислювалася філософами (Г. Спенсер, П.О. Кропоткін, Е. Фромм), соціологами (З. Бауман), педагогами (Дж. Дьюї).

У рамках психологічної науки стало можливим обґрунтувати поняття допомоги як спеціального типу відносин і засобу розвитку особистості. Допомога іншому як тип відносин найбільш широко висвітлюється в рамках гуманістичної психології, передусім в контексті особистісноцентрованого підходу.

Теоретичний аналіз проблеми допомоги іншому здійснюється у філософських працях (Дж.С. Мілль, І. Бентам, Дж. Смарт, Г. Спенсер, Р.Л. Тріверс, П.О. Кропоткін, У. Джеймс, Дж. Дьюї, З.Фройд, Е. Фромм); в рамках екзистенційного напряму (А. Камю, Ж.-П. Сартр, М. Хайдеггер, К. Ясперс) та концепцій діалогу (М.М. Бахтін, М. Бубер, В.С. Біблер, Е. Левінас); соціологічна інтерпретація допомоги розкривається в роботах З. Баумана. Психологічна концепція допомагаючих відносин розроблялася К.Роджерсом, О.Б. Орловим, Е. Медоусом, Г. Ванершотом, Д. Брезієром.

Емпіричний підхід в дослідженнях допомоги іншому в психології представлений у роботах таких авторів, як Ж. Аронфілд, Л.І. Божович, Б.І.Додонов, О.В. Запорожець, Е. Кариловський, А. Маслоу, С.Ф. Нартова-Бочавер, О.О. Насиновська, Я.З. Неверович, Я. Рейковський, К. Роджерс, В.В. Субботський, Х. Хекхаузен, Ш. Шварц та ін.

Проблема допомоги в працях практичного спрямування представлена працями з психологічної допомоги, психотерапії та ін. Серед останніх розробок цього наукового напрямку слід відзначити роботи таких зарубіжних авторів, як A. Bandura, D. Clarke, A.W. Combs, D.L. Avila, W.W. Purkey, Dong Yul Lee, Chul Hee Kang, Jee Yun Lee, Sung Hee Park, J. Lindon, L. Lindon, E.E. Meadows, G. Oettingen, S. Roffey, J.A. Tindall, S.J. Salmon-White, K. Walsh-Burke. Важливим аспектом допомагаючої поведінки є діалогічність взаємодії (М.М.

Бахтін, В.С. Біблер, Г.О. Балл, В.Ф. Литовський, К. Роджерс).

Здійснений у розділі аналіз дозволив сформулювати робоче визначення поняття допомоги іншому.

Допомога іншому – це взаємодія з іншим, що здійснюється з метою: 1) полегшення його страждань; 2) сприяння його розвитку, розкриттю потенціалу його здібностей.

Допомога іншому – це дієва основа активізації зони найближчого розвитку особистості. Власне допомога – це індикатор майбутнього особистісного зростання дитини. Водночас це механізм досягнення поставлених цілей. З одного боку, допомагаючий суб’єкт ставить ціль допомогти іншому. З іншого боку, допомагаючий суб’єкт сприяє полегшенню страждань та розкриттю потенціалу розвитку іншої людини.

Допомога – це аспект міжособистісної взаємодії, який включає в себе елементи соціальних когніцій (соціального пізнання), комунікативних зв’язків та спільно-розподіленої діяльності.

В процесі здійснення допомагаючої поведінки суб’єкт переживає прогресивні зміни в плані особистісного становлення. З огляду на теоретичні положення гуманістичної психології (К. Роджерс, А. Маслоу) ці зміни становлять особливу конфігурацію процесу самоактуалізації особистості.

Допомога іншому – це дія щодо конструктивної побудови відносин, яка сприяє розкриттю суб’єктності партнерів інтеракції. Будучи такою, ця дія виступає психологічним засобом розвитку особистості.

Були виділені три рівні надання допомоги: реципієнтний, предметний та суб’єктний. Наведені рівні можуть стати основою для створення класифікації допомагаючої поведінки.

Таким чином, допомога іншому як засіб розвитку особистості передбачає такі основні моменти: опосередкованість розвитку діяльністю допомоги; вплив на іншого – усвідомлення цього впливу – зміна себе; спрямованість на розвиток, самореалізацію, самоефективність і самодостатність допомагаючого суб’єкта. Розвиток особистості – духовний, інтелектуальний, естетичний та емоційно-вольовий – може бути опосередкований допомогою іншому.

Январь 24, 2019 Психология развития, акмеология
Еще по теме
ДРУГИЙ РОЗДІЛ «ПРОЦЕДУРА ТА МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОГИ ІНШОМУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ»
Наконечна Марія Миколаївна. ДОПОМОГА ІНШОМУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ, 2009
АНАЛІЗ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ РОБОТИ ПЕРЕДБАЧАЛИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 1
ТРЕТІЙ РОЗДІЛ «ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ В ОСОБИСТОСТІ ЗДАТНОСТІ ДО ДОПОМАГАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ»
РОЗДІЛ ЕМОЦІИНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ
ГІПОТЕЗИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Добавить комментарий