Класифікація професій та ергатичні функції професій.

(Теоретичний блок.)

В історії вітчизняної і зарубіжної психології праці відомо чимало спроб класифікації професій. В їх основу покладено певні критерії: в залежності від об’єкта праці і найбільш властивих людині видів діяльності, професії розподіляють на ті, в яких передбачаються справи з людьми, і на ті, яких властиве спілкування з живою природою (Ліпман О.); за рівнем інтелекту і типом уваги Піорковський К. розподіляє професії на кваліфіковані і некваліфіковані; взявши за основу ступінь складності автоматизації зусиль працівника Струмилін С. виділяє п’ять типів професій; існує класифікація за галузевою ознакою професійної діяльності; за ознакою відповідності основним типам схильностей та емоційних імпульсів працівника (Баумгартен Ф.) і т. ін.

Отже, професії як складні соціально-технічні системи можуть бути класифіковані за різними підставами, в залежності від тих чи інших науково-практичних задач. Так, існує класифікація Климова Є., яка містить комплекс ознак — предмет, мета, знаряддя, засоби, умови праці. В її основу покладено уявлення про розвиток форм матерії та про типи об’єктних систем, з якими взаємодіє особа в професійній праці.

Система регуляторів поведінки людини є складною психічною структурою. А однією з головних задач психології праці є вивчення фактів і закономірностей психічної регуляції, функціонування, формування та становлення особи як суб’єкта праці, створення оптимальних умов для формування потрібної системи відповідних психічних регуляторів.

До основних регуляторів праці Климов Є.О. відносить: 1) образ об’єкта предмета праці, зовнішніх засобів, умов і проявів трудової діяльності (чуттєвий образ, репрезентативний конкретний і абстрактний образ); 2) образ суб’єкта (актуальний «Я-образ», узагальнений «Я-образ» — уявлення себе у часі; уявлення себе серед інших, наприклад, представником професії тощо); 3) образ суб’єкт — об’єктних і суб’єкт — суб’єктних відношень (потреби, емоції, характер, спрямованість особистості, світогляд тощо). Отже, всі вказані регулятори узагальнює категорія «суб’єктивний образ», У сучасному виробничому колективі на трудову діяльність впливає безліч факторів. В цілому до професійного середовища входять виробниче середовище, особливості умов праці та організація праці. Всі ці компоненти мають діалектичний взаємозв’язок. Умови праці — це такі фактори, які діють у виробничому або трудовому процесі і впливають на трудову діяльність на результат праці (де в якості результату праці розглядається не лише продукт, який створений у відповідності до конкретної трудової задачі, але й зміни стану і самопочуття людини, які викликані трудовим процесом.

Тому особистісні характеристики можна розглянути як результат суспільного процесу праці). Коли йдеться про виробниче середовище, то, насамперед, мають на увазі цілі й роботи, засоби праці, предмет праці. Вказані складові в комплексі свідчать про специфіку організації праці.

Логіка розвитку професії полягає в неминучій диференціації трудовим постів і робочих місць, в оформленні і зміні трудових функцій суб’єкту праці, в особливостях розподілу та перерозподілу функцій між представниками різних професійних структур. Разом з тим, розвиток професій сьогодні виражається в інтеграції — формуванні схожий технологічних ланцюгів як у виробництві товарів і послуг, так і в державному управлінні. Однин з важливих аспектів динаміки розвитку професій полягає в тому, що спочатку відбулася передача частини трудових функцій від людей до тварин, а потім — автоматизованим системам і технологіям. Трудові функції (тобто будь-які процеси активності осіб, упорядковані у відповідності до цілей і обставин їх праці конче необхідні для досягнення соціальних цілей праці, проте вони у такий спосіб втрачають специфічні ознаки людської діяльності (свідома регуляція тощо). Передані до засобів праці, трудові функції існують вже у перетвореному, «уречевленому» вигляді. У цьому випадку дослідники використовують більш широке поняття — ергатична функція (від грецького «ерго» — робота), якому підпорядковані більш часткові поняття трудова функція (людини) і функція засобів праці. Ергатичну функцій розуміють як будь-яку функцію, яка характеризує певну ергатичні систему (трудову функцію або функцію засобів праці). Де функції засобі! праці полягають в усуненні обмежень і збільшенні можливостей людини (або групи осіб) як суб’єкта праці у досягненні цілей в певних обставина:

Ергатичні функції є основою для різних видів трудової і професій» діяльності. За допомогою ергатичної функції досягається зменшення невизначеності зв’язку елементів всередині ергатичної системи та зв’язків із зовнішніми обставинами, які розглядаються з точки зору тих цілей, заради яких ця система створена. Серед основних ергатичних функцій пов’язаних із суспільним розподілом праці виділяють наступні: функції духовного виробництва; функції забезпечення упорядкованості соціальних процесів; функції виробництва обслуговування самообслуговування; функції матеріального виробництва тощо.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
Праця і професія в психології.
Психологічне вивчення професій.
3.3. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У РІЗНИХ ВИДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙ.
Орієнтація особистості у світі професій.
Професія як система соціальних відношень між людьми у трудовій діяльності.
Методика 3. Методика «Синдром «вигора в професіях системи «людина — людина»
Основні питання лекції (1 година).
Після освоєння матеріалу ви зможете:
Додаткова література:
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ.
Висновки.
Трудовий пост та його структура.
Після освоєння матеріалу ви зможете:
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Психологія професійної придатності.
Основні підходи щодо сутності професійної орієнтації.
Система професійної орієнтації.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ:
Професіоналізація та професійний розвиток особистості.
Добавить комментарий