Мотивація професійної діяльності.

(Теоретичний блок.)

Професійна успішність, задоволеність працею, конкурентоспроможність значною мірою залежить від ставлення особи до праці взагалі, відношення до своєї професійної діяльності. Саме відношення особи до різних аспектів трудової професійної діяльності конкретно втілюється в мотивах діяльності. У структурі професійної діяльності поняття мотивації є одним з базових. Під мотивацією як властивістю особистості розуміється сукупність внутрішніх та зовнішніх рушійних сил, які спонукають її до активності, визначають межі та форми поведінки, задають їй спрямованість, орієнтовану на досягнення визначених цілей.

Трудова діяльність — це історично первинний вид людської діяльності, який лежить в основі виникнення особистості, оскільки в процесі праці не лише виробляється той чи інший продукт трудової діяльності, а й формується сам суб’єкт, розвиваються здібності особи, її характер. Трудова Діяльність існує в трудових діях. За внутрішнім психологічним змістом ці дії зумовлюються тими чи іншими спонуканнями або мотивами і спрямовані на певну ціль. Спонукання до діяльності в основі своїй має певну потребу, інтереси людини. Те, чому людина діє, не завжди збігається з тим, Для чого вона діє. Мотиви діяльності можуть розходитися з безпосередньою метою, яка керує діями. Існують різновиди трудової мотивації: зацікавленість інших працівників у роботі окремої особи та у співдружності з нею; можливість зростання та просування; стабільність становища на роботі; величина заробітної плати; вигідність робочого часу; суспільний престиж праці; відпустка і т. ін.

У трудовій діяльності розкривається безпосередній зв’язок між потягом, спонуканням, в якому виражається потреба, зі способом її задоволення. У трудовій дії, оскільки вона спрямована на виробництво продукту, а не безпосередньо на задоволення потреби, розчленовується, виділяється, з одного боку, предмет як продукт, який виступає ціллю дії, а з іншого боку — потяг, спонукання. Із предмета і спонукання починає виділятися ставлення суб’єкта до довколишнього середовища й до власної діяльності. У праці складається притаманна людині здатність до дій дальнього прицілу, опосередкована мотивація, віддалена мотивація. Оскільки діяльність завжди перебуває в тому чи іншому співвідношенні зі спонуканнями, потягами, потребами, вона включає емоційну характеристику. Емоції породжуються в дії із співвідношення дії з потягом, потребою і залежать від змісту і суті завдання, яке стоїть перед особою, і від її ставлення до цього завдання.

У спонуканнях є зачатки волі. Воля включає усвідомлення цілі дії, яка 1 витікає із потреб, які цю волю викликають, і свідоме підкорення всього ходу дії поставленій меті. Такий цілеспрямований характер має трудова діяльність, спрямована на виробництво певного предмета, на певний результат. Вона характеризується усвідомленням цілі і передбаченням результату.

Зазвичай, вже в перші роки своєї трудової професійної діяльності особа усвідомлює правильність або помилковість обраного нею професійного шляху. Проте збереження інтересу до своєї роботи, відданість їй протягом тривалого часу є необхідною умовою для підтримки почуття задоволеності, для здійснення саморозвитку особи.

Трудова діяльність може бути ефективною лише тоді, коли вона задовольняє багато потреб людини, які конкретизуються в мотивах. Якщо розглядати мотивацію в плані організації професійного середовища, то тут виявляється певна послідовність в її розвитку. Спочатку є вияви успішної адаптації, здатність особи до організації праці. Відбувається формування відповідних потреб особи, спрямованих на досягання цієї рівноваги — стану внутрішньої готовності особи до діяльності. В результаті цього дося-гається динамічна рівновага в системі «людина — професійне середовище».

Далі в розвитку мотивації відбувається інтегрування зі сферою потреб та інтересів, з метою прийняття рішень. Це та психологічна основа, на якій апробується готовність всіх робочих систем особистості. Наступним етапом у розвитку мотивації є процес усвідомлення зв’язків з іншими сферами життєдіяльності особистості. Аспекти розвитку мотивації, які співвідносяться з умовами професійного середовища розподіляються на два типи мотивації особистості — внутрішню мотивацію (самомотивацію) та зовнішню мотивацію, яка, як правило, надходить із середовища і має на меті мотивувати когось до конкретної діяльності.

Внутрішні мотиви породжуються самою працею, її суспільною значущістю, можливістю реалізації здібностей та особистісного і професійного потенціалу людини. Відбувається підтримка інтересу особи і високої мотивації її праці завдяки привабливості самої професії, значущості самого процесу праці, її цінності і складності.

Працівники, які мотивовані внутрішніми чинниками професійної діяльності, схильні визначати свою персональну ідентичність здебільшого через роботу або кар’єру.

Існують зв’язки між внутрішньою мотивацією праці, ідентичністю особи як компетентного працівника і продуктивністю його діяльності. Так, коли наявна внутрішня мотивація, то фахівець показує кращі результати і підсилює свою ідентичність як компетентного працівника, це у свою чергу підсилює внутрішню мотивацію праці. Проте, вищезгаданий цикл може мати і протилежну спрямованість, якщо змінюється один із згаданих факторів. Почуття власної некомпетентності, зміна пріоритетів діяльності, врешті, перевантаженість працею зменшують внутрішню мотивацію особи і призводять до зниження працездатності, зниження результатів праці, в цілому спостерігається спад продуктивності, творчості в діяльності.

Зовнішні мотиви знаходяться за межами праці як такої, проте вони виникають завдяки праці, тобто здійснюється підтримка задоволеності процесом праці у особи за рахунок зовнішньо організованих стимулів: підвищення заробітної плати, оскільки вона дає змогу задовольнити численні потреби людини, надання премій, комфортних умов праці, надання пільг і т. ін. Мотивами праці можуть бути і прагнення визнання влади, належності до елітарної соціальної групи тощо.

Дослідники виділяють систему зовнішніх та внутрішніх мотиваційних факторів праці, які дають змогу аналізувати конкретну трудову Діяльність та виділяти основні мотиви вибору тієї чи іншої професії (Зеличенко А.І. та ін.). Так, до зовнішніх факторів належать: а) тиск (рекомендація, поради, вказівки з боку інших; вимоги об’єктивного характеру, наприклад, матеріальне положення сім’ї; індивідуальні об’єктивні обставини, такі як стан здоров’я і т. ін.; б) тяжіння — відштовхування (приклади з боку безпосереднього оточення особи, Повсякденні еталони «соціальної успішності»; в) інерція (стереотипи наявних соціальних ролей, звичні заняття і т. ін.).

Внутрішні мотиваційні фактори складають: а) власне мотиваційні фактори професії (предмет праці, процес праці — привабливий/непривабливий, індивідуальна/колективна праця, детермінованість/випадковість Успіху, можливості розвитку особи в даній праці, результати праці); б) Умови праці (фізичні, територіально-географічні, організаційні умови, соціальні умови); в) можливості для реалізації позапрофесійних цілей (можливості для суспільної роботи, для досягнення бажаного суспільного положення, можливості для відпочинку і розваг, для збереження здоров’я, для психічного самозбереження і розвитку, для спілкування).

В процесі оволодіння професійною діяльністю, в процесі становлення фахівця високого рівня, відбуваються суттєві зміни в структурі мотивації праці. На перший план виходять внутрішні мотиви, які породжені змістом праці. Іноді вони розвиваються настільки, що можуть перекрити зовнішню мотивацію. Проте, зміни залежності мотивації і продуктивності діяльності залежать і від виду професійної діяльності. Так, серед вчених середнього рівня у віці 30 — 50 років спад продуктивності діяльності пояснюють змінами в мотиваційно-потребовій сфері, що зумовлюється збільшенням сімейних і батьківських обов’язків, проявом і домінуванням потреб, які пов’язані з сім’єю. Але, у видатних вчених такі зміни відсутні. їх роль на виробництві (в науковому колективі) і відповідні професійні інтереси домінують протягом всього життя, тому спад творчої активності у них спостерігається, і то не завжди, у похилому віці.

Дослідження робітників, виявили, що зміна ролі мотиваційних факторів залежить від стажу роботи. Так, для молодого робітника (до 30 років) самими важливими факторами, які визначають ступінь задоволеності працею, є можливість просування по службі і різноманітність праці. У робітників, які старші 30 років ці два мотиви також є вагомими, але на перший план виступає потреба у різноманітності праці. Окрім цього, з віком підвищується роль санітарно-гігієнічних умов праці, робітник стає більш чутливим до нестачі комфорту. У той же час взаємини з адміністрацією стають для робітників старших за 30 років менш значущими, що пояснюють підвищенням їх престижу як професіоналів.

На початку професійного шляху особистості, і тоді, коли в професійному житті людина зустрічає невдачі, на перше місце починає виходити зовнішня мотивація, яка є менш ефективною як чинник продуктивності праці. Особа може змінювати місце роботи, залишаючись у професії, у прагненні отримувати більш високу заробітну плату, посісти більш відповідальну посаду або працювати у більш комфортних умовах.

Мотивування є психологічною серцевиною організації професійного середовища і складає основу управління виробничим процесом. Від особливостей внутрішнього та зовнішнього мотивування залежить ефективність організації продуктивної професійної діяльності як особистості, так і трудового колективу в цілому.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
3.1. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МОТИВАЦІЯ ПРАЦІ.
Мотивація трудової діяльності та професійний успіх.
ОСОБИСТІСНА ОРІЄНТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ. МОДУЛЬ 2.
Дієздатність, працездатність та продуктивність професійної діяльності.
3.3. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У РІЗНИХ ВИДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙ.
Елементи творчості в праці та індивідуальний стиль професійної діяльності.
Психологія професійної придатності.
7.1. МОТИВ І МОТИВАЦІЯ
СЕМІНАР 7. ПОТРЕБИ ОСОБИСТОСТІ І МОТИВАЦІЯ
Система професійної орієнтації.
РОЗДІЛ ПОТРЕБИ ТА ОСОБИСТІСТЬ. МОТИВ І МОТИВАЦІЯ
Добавить комментарий