ОСНОВНІ ЕРГОНОМІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНІКИ

Ергономічність техніки як її характеристика складається з ряду властивостей: керованість, обслуговування, освоєння, заселення. Перші три властивості описують характеристики техніки, при яких вона природно включається до оптимальної психофізіологічної структури діяльності людини, групи людей з управління, обслуговування, освоєння техніки.

Під заселеністю розуміють ергономічну властивість техніки, при якій умови функціонування системи наближаються до оптимальних з позиції життєдіяльності людини, а також забезпечується зменшення або ліквідація впливу шкідливих чинників роботи машини на оточуюче середовище.

Ергономічні властивості являють собою сукупність характеристик системи „людина – машина – зовнішнє середовище”, які визначають можливість трудової діяльності людини та є об’єктивними.

Важливо відмітити, що основним завданням проектування техніки є не стільки моделювання машин, а розробка систем, де ці технічні засоби експлуатуватимуться. Такий підхід дозволяє максимізувати економічну віддачу та посилити соціальний ефект від впровадження нової техніки. При цьому оцінюється ризик невдач або негативного впливу на людину, оточуюче середовище.

Ергономічні вимоги до техніки визначаються психологічними, фізіологічними, антропометричними та біомеханічними характеристиками людини та встановлюються з метою оптимізації трудової діяльності людини в системі. Під ергономічними вимогами розуміють ті характеристики, які реалізуються в техніці й при цьому стають невід’ємними їх властивостями та показниками.

Отже, основними ергономічними вимогами, яких необхідно дотримуватися при проектуванні техніки, є такі.

При встановленні компонентів всередині блоків електронної апаратури, деталі та елементи розміщують з врахуванням особливостей монтажу, з тим, щоб кожен елемент (деталь) мав власне „самостійне” місце опори. Якщо використовуються компоненти однакової форми, але різні за призначенням, то вони мають обов’язково вирізнятися один від одного. У разі необхідності монтажу ламких деталей, їх розміщують у полі, що поодаль від місця виконання монтажно-регулювальних робіт.

Для регулювання, настроювання апаратури, рекомендовано використовувати ручки регулювання. Всі органи регулювання повинні мати контрольні шкали або інші пристрої зворотного зв’язку. Якщо передбачено роботу апаратури лише у визначеному діапазоні регулювання, в пристрої має бути передбачено механічне обмеження для пересування ручки регулювання. Ручки тонкого регулювання мають бути захищені з тим, щоб їх не можна було зрушити випадково. Якщо на робочому місці не можна уникнути впливу вібрації, прискорення необхідно передбачити спеціальні опори для рук, що полегшить роботу оператора. Забороняється розташовувати органи управління та регулювання близько до джерел високого напруження, обертаючих деталей машин.

Оскільки елементи техніки повинні бути доступними для їх автономного ремонту чи заміни, важливо їх розміщувати таким чином аби вони не заважали зняттю їх чи інших елементів машини. Замінювані деталі повинні бути в місцях легко доступних для їх зняття й заміни, навіть якщо вони „ховаються” під панель чи кришку. Великі деталі, які важко знімати, розміщують так, щоб вони не заважали робити маніпуляції з іншими елементами машини.

Таблички з надписами, кабелі, точки перевірки тощо розміщують, як правило, на поверхні, у місці де їх добре видно й легко технічно обслуговувати.

Обладнання з механічними деталями конструюють таким чином, щоб забезпечити людині доступ для вчасного змащування деталей.

Якщо такі деталі не видно, необхідно передбачити спеціальні маслопроводи. На місця, що потребують змащування обов’язково ставлять надписи щодо типу та частоти змащування.

Проектуючи кожухи чи кришки елементів обладнання, необхідно пам’ятати, що повинні зніматися вони з блоку, а не навпаки. Рекомендується кути та кромки кришок і кожухів заокруглювати, робити їх поверхню такою, щоб не можна було поранитися. До того пропонують передбачати засоби, що показують (або якось інакше сигналізують) чи закрита кришка.

Кількість та асортимент матеріалів кріплення, що використовують в обладнанні, має бути мінімальним. При цьому, перевагу надають матеріалам кріплення та замкам, що відмикаються руками, а не за допомогою спеціальних пристосувань.

Якщо для заміни, зняття блоків необхідно їх підіймати чи переносити, обов’язково передбачаються спеціальні ручки. Їх розміщують із врахуванням центру тяжіння блоку, й так, щоб вони фіксувалися в положенні, перпендикулярному до поверхні блоку.

У разі, коли передбачені спеціальні блоки (елементи), якими часто користуються, виймаючи з основної конструкції, необхідно їх кріпити на спеціальні ролики або шарніри. Блоки на роликах при висуванні не повинні зміщувати центр тяжіння всієї конструкції, щоб вона не впала. До того, згадані блоки рекомендують оснащувати обмежувальними упорами, іншими пристроями, щоб блок міг знаходитися у статичному стані при роботі з ним.

В більшості апаратури використовують кабелі, інші електричні провідники. Вони мають бути достатньої довжини, що дозволить працювати із апаратом у зручному місці. Всі електричні провідники при необхідності можна об’єднувати, при цьому, ізолюючи їх та маркуючи кожен провід. При прокладанні кабелю, їх розміщують у таких місцях, аби їх не можна було чим-небудь прижати, щоб по ним не ходили, їх не скручували, не тримали руками та щоб вони не перегрівалися.

По-можливості, необхідно застосовувати швидко роз’єднувальні сполучення, що дозволяє зменшити кількість рухів.

Будь-яке обладнання має бути забезпечено засобами сигналізації про несправний стан машини або відсутність електричного струму у мережі. Так само необхідно передбачити захист апаратури від різких коливань напруги струму у мережі, щоб не зашкодити високо чуттєвим деталям тощо. Як правило, з цією метою вмонтовують запобіжники. Їх розміщують таким чином, щоб легко було працювати з ними, не розбираючи основний корпус технічного пристрою чи блоку та не використовуючи спеціальних знарядь.

Якщо апаратура має дистанційне керування, то пристрій, що забезпечує виконання цієї функції має бути сумісним з однорідними установками. При дистанційному керування рекомендують застосовувати швидко роз’єднувальні пристрої. Так, замки, інші подібні механізми мають спрацьовувати за одну дію при управлінні з одної точки, давати візуальну індикацію положення засувки.

Детальніше ергономічні вимоги розкриваються в спеціальних стандартах, в т.ч. українських та міждержавних.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
14. Загальні ергономічні вимоги до проектування робочих місць
18. ВИМОГИ ДО ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ РОБОЧИХ РУХІВ
15. Вимоги до організаційно-технічного оснащення робочого місця
Основні питання лекції (3 години).
10. СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК СУЧАСНА ВИМОГА ДО СИСТЕМИ „ЛЮДИНА –МАШИНА – ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ”
Основні питання лекції (1 година).
Основні питання лекції (1 година).
Основні питання лекції (2 години).
Основні питання лекції (2 години):
Основні питання лекції (2 години):
Основні методи психології праці.
Основні поняття:
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
ОСНОВНІ ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
Основні підходи щодо сутності професійної орієнтації.
Основні питання лекції (2 години).
ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОВЕДІНКИ
3.3. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В ДИТИНСТВІ
Основні етапи розвитку особистості як суб'єкта праці.
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ “ОСНОВНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРАВОСЛАВНОЇ АВТОТРАНСФОРМАЦІЇ”
Добавить комментарий