Основні підходи щодо сутності професійної орієнтації.

(Блок поглиблення.)

Основні підходи щодо сутності профорієнтації, які склалися у зарубіжній і вітчизняній науці з 60 років XX століття, виокремилися у такі три напрями: теорії типів професійного життя; мотиваційні теорії (Херцберг Ф., Мак-Клелланд Д., та ін.); теорії індивідуальності (Фукуяма С, Федоришин Б. та ін.).

Прихильники структурних теорій вважають, що на кожній стадії життя існує вплив специфічних факторів (Гінзбург Е., Аксельрод Н.); виявляються певні типи кар’єр (Міллер Дж., Форш); визначають картини найвищого злету творчості, які пов’язані з професійною продуктивністю (Леман); важливого значення надають професійному життєвому шляху особистості (Климов Є.).

Відповідно до концепції вікової профорієнтації особистості (Моргун В.), основними етапами професійного становлення особистості є: 1) різнобічні задатки і здібності дитини; 2) ігрова профорієнтація в дошкільному віці; 3) суспільно корисна праця, профорієнтація і трудове навчання дітей молодшого шкільного віку; 4) політехнічне навчання, виробнича праця і профпропаганда у підлітковому віці; 5) профконсультація (включаючи експрес-формуючу діагностику здібностей; 6) професійне навчання, профадаптація юнацтва; 7) набуття кваліфікації, перекваліфікація і реорієнтація в зрілому віці.

Ці підходи прагнуть виявити загальні типи, схеми, зразки професійного життя людей. Так, у концепції професійного вибору, де побудова кар’єри є постійною зміною виборів (Сьюпер Д.), автор обґрунтовує положення про те, що професійний розвиток відбувається не в одному, а в багатьох напрямах, і, відповідно, є багатопараметричним процесом. Основні проблеми теорії і практики профорієнтації розглядаються Сьюпером у цілісній моделі професійного розвитку (професійної кар’єри) особи протягом усього її життєвого шляху із специфічними фазами. Ним виділено суб’єктивні фактори вибору професії (self-concept, ідентифікація) і об’єктивні детермінанти типів кар’єр.

В усіх різновидах цих теорій головним положенням є те, що розвиток індивіду не завершується в юнацькому віці, а продовжується протягом усього життя, в тому числі професійного. При цьому професійний розвиток розглядається як один з аспектів загального розвитку особистості.

Згідно з мотиваційними теоріями (мотиваційно-гігієнічна теорія задоволеності працею (Херцберг Ф.); модель «валентності-очікування-сили» (Фрум В.); концепція Мак-Клелланда Д. про потреби в досягненні; теорія ієрархічних потреб Маслоу А. (на основі якої Роу Е. було побудовано психологічну класифікацію професій), де провідна роль у виборі професійного життя належить різним формам потреб, де виявляється характерний зразок поведінки і установок особистості. Дослідники зважають на свідомий і глибоко мотивований вибір професії, коли випускники навчальних закладів усвідомлюють суспільну значущість праці за обраною професією, вірно оцінюють свої Психофізіологічні можливості і зміст тієї професії, яку їм доведеться здійснювати в майбутньому (Павлютенков Є.).

Критеріями раціонального вибору професійного майбутнього деякі Дослідники пропонують вважати те, наскільки обрана професія сприяє реалізації переваг особи та її уявлень про саму себе.

Ці погляди об’єднані у напрямі, який представляють теорії «індивідуальності», чи «розвитку саморозуміння». В їх межах вивчають формування професійної зрілості індивіду та індивідуального вибору галузі праці: акцентується увага на допомозі у виробленні саморозуміння (Тайлер Л.); модель вибору професії розглядається як уявлення про себе, власні здібності та втілення їх в життя, яке основане на типології особистості, коли відповідний тип особистості може дуже швидко ввійти в інтерперсональне (професійне) середовище (Холланд Дж.).

Так, Холланд Дж., спираючись на теорію інтересів Гілфорда Дж., виділив шість основних типів професій: реалістичні, інтелектуальні, соціальні, конвенціональні, підприємницькі, артистичні. Кожна професія — це своєрідне інтерперсональне середовище тому, що професія приваблює людей з певними особистісними установками. Члени кожної професійної групи характеризуються певною подібністю позицій, цінностей, орієнтацій; в типових ситуаціях вони достатньо однаково реагують. Чим більш схожа особистісна спрямованість людини з інтересами певної групи професіоналів, тим вище шанси для цього члена професійної групи досягти високої результативності і професійного успіху.

Фукуяма С. основну увагу приділяє підготовці до прийняття рішення щодо вибору майбутньої професії та умовам вдосконалення цього вибору. Здатність до професійного самовизначення він трактує як здатність до свідомого вибору професії, який включає три основні фактори: самоаналіз, аналіз професії та професійні спроби.

Керівництво підготовкою молоді до свідомого професійного самовизначення за умови розкриття тих психологічних і психофізіологічних особливостей особистості, які є суттєвими для її майбутньої професійної діяльності досліджувалися Федоришиним Б. та його науковою школою. Основну увагу ці дослідження зосереджують на самому індивіді, його розвитку, уявленнях про самого себе і своєї ролі у світі праці. Професійний розвиток ці дослідники тлумачать як процес формування і зростання саморозуміння, а професійні переваги індивідів і типи кар’єр — як спроби реалізувати уже складені уявлення про себе.

Сьогодні професійна орієнтація — це науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення на основі врахування її індивідуально-психологічних характеристик та потреб ринку праці. У зв’язку з цим змінюються підходи до характеристики і визначень її структури, функцій, змісту і методів та шляхів її практичного втілення в практику.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
Система професійної орієнтації.
Основні питання лекції (2 години).
Методологічні принципи системного підходу в психології праці.
Додаток 40. Методика “ Ціннісні орієнтації” М.Рокича.
Основні питання лекції (2 години):
У ПІДРОЗДІЛІ „СОЦІАЛЬНИЙ І БІОЛОГІЧНИЙ ПІДХОДИ У ПОЯСНЕНІ АЛЬТРУЇЗМУ”
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ – “ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ ДО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТНОСТІ”
Основні питання лекції (3 години).
Психологія професійної придатності.
Мотивація професійної діяльності.
ОСОБИСТІСНА ОРІЄНТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ. МОДУЛЬ 2.
Психологія професійної кар'єри.
Добавить комментарий