Професія як система соціальних відношень між людьми у трудовій діяльності.

(Теоретичний блок.)

У самому широкому смислі праця — є загальнокультурним явищем. Серед різних форм взаємодії людини з оточуючою її дійсністю є особлива форма — це трудова діяльність. Праця за своєю природою є умовою і ланкою суспільної практики. Сутність праці розкрито Марксом К. у соціально-економічній теорії, де праця виступає у двох аспектах: як якість (це конкретна праця, її зміст) і як кількість (це «всезагальний труд», «абстрактна праця», яку можна виразити у її загальноприйнятій «вартості»), реальному процесі матеріальні умови — фактори праці — у самому загальному вигляді — є засобами праці»… де засоби, розділяються на «матеріал праці і засіб у власному смислі — предмет, за допомогою якого людина діє на матеріал». При цьому предмет, яким людина оволодіває безпосередньо – є не предметом праці, а засобом праці. «При абстрактному (всезагальному) труді у його продукті нічого не залишається, окрім «затрати людської робочої сили, безвідносно до форми затрат». Важливим для розвитку уявлень про працю є виділення ним «робочої сили» і «матеріальних умов» праці.

Фромм Е. (1956) визначає «відчужений характер» праці як втрату людиною ідентичності, як роз’єднання (відчуження) людини і справи, якою вона займається. В результаті чого втрачається цінність самої праці і перше місце посідає цінність «продажу своєї праці». І тут особа із суб’єкта праці перетворюється у «товар» на «ринку праці і послуг».

Якщо з точки зору соціально-економічних поглядів люди обмінюються уречевленими та упредметненими результатами праці (зокрема грошима та капіталами), то при психологічному аналізі виявляється, що люди здійснюють обмін відчуттями власної значущості (відчуттям елітарності),

Леонтьєв О.М. пов’язував з виникненням і розвитком колективної праці появу людської свідомості. Психологічний сенс праці за Леонтьєвим О.М. полягає у тому, що саме з виникненням колективної праці з’являється уявлення про проміжний результат праці, де для окремої людини останній виступає як самостійна мета. Це у свою чергу дозволяє виділити нову одиницю — окрему трудову дію. В цілому діяльність супроводжується переживанням смислу дії. При цьому у розділеній праці кожен член групи виконує окремі трудові операції, які взяті самі по собі окремо, не мають сенсу.

Психологічними ознаками праці є: свідоме передбачення соціально цінного результату; усвідомлення обов’язковості досягнення заданого, результату; володіння зовнішніми і внутрішніми засобами діяльності (знання засобів діяльності; практичне оволодіння засобами діяльності орієнтація у міжлюдських стосунках.

Під об’єктом праці слід розуміти конкретний трудовий процес, нормативно заданий, який включає предмет, засоби (знаряддя), цілі, задачі праці, а також правила виконання роботи (технологія трудового процесу) і умови організації роботи (соціально-психологічні, мікрокліматичні, управління: нормування, планування, контроль тощо).

Професія — це група споріднених спеціальностей; визначений вид трудової діяльності, який виник у результаті суспільного розподілу праці; і вимагає для її виконання відповідних здібностей, теоретичних знань У практичних навичок; вона визначається характером створюваного: продукту, необхідними знаряддями праці і специфічними умовами виробництва. Поняття «професія» використовується у кількох значеннях. Проте в усіх визначеннях наявні такі основні характеристики професій — це обмежений вид трудової діяльності; діяльність повинна бути суспільно-корисною; вона передбачає спеціальну підготовку; виконується за певну винагороду; є умовою різнобічного розвитку особи; це діяльність, яка дає людині певний соціальний і суспільний статус.

Поняття кваліфікація розуміють як рівень професійної майстерності-Це показник рівня підготовки людини до діяльності у певній галузі праці який повинен враховувати як якісні, так і кількісні характеристики.

Виділяють формальну та реальну кваліфікації. Кваліфікація працівника конкретної професії визначається сукупністю соціальних і професійно-кваліфікаційних вимог, які висуваються до соціальних і професійних здібностей працівника, які зумовлюють якісну основу кваліфікації та її

зміст. При цьому здібність людини до певної діяльності здійснюється як «всередині» професії, так і в сфері певного кола професій.

Кваліфікація всередині професії має певні рівні, які характеризують ступінь готовності людини до праці в межах однієї й тієї ж професії, що відображено у розрядах тарифної сітки. Міжпрофесійна кваліфікація визначається рівнем загальноосвітньої, загальнотехнічної і професійної підготовки, яка необхідна для виконання конкретної діяльності працівника, фахівця, яка розглядається не лише з позицій змісту, а й характеру праці.

Поняття «посада» має кілька тлумачень: це різновид управлінської роботи; іноді посада співпадає із розумінням кваліфікації; це будь-яка фіксована робота і професія.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
3.3. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У РІЗНИХ ВИДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙ.
Класифікація професій та ергатичні функції професій.
10. СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК СУЧАСНА ВИМОГА ДО СИСТЕМИ „ЛЮДИНА –МАШИНА – ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ”
Праця і професія в психології.
Методика 3. Методика «Синдром «вигора в професіях системи «людина — людина»
Психологічне вивчення професій.
3.2. РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
Орієнтація особистості у світі професій.
МЕТОД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.
8. ІНФОРМАЦІЯ ЯК ПРЕДМЕТ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРІВ
Особливості соціально-психологічного консультування депресивних клієнтів.
Мотивація професійної діяльності.
9.2. ВИДИ І РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У ПІДРОЗДІЛІ „СОЦІАЛЬНИЙ І БІОЛОГІЧНИЙ ПІДХОДИ У ПОЯСНЕНІ АЛЬТРУЇЗМУ”
Дієздатність, працездатність та продуктивність професійної діяльності.
Добавить комментарий