Психологічне вивчення професій.

(Теоретичний блок.)

Цілеспрямоване вивчення тих чи інших аспектів праці людей, які підлягають раціоналізації та оптимізації, передбачає попереднє вивчення комплексного знання про професію в цілому, яке є необхідним для вирішення різних науково-практичних задач психології праці. Оптимальна інтеграція знання про професію як складного явища забезпечується при виділенні суб’єкта як її системоутворюючого фактора.

Професіографія — це наука, предметом вивчення якої є професії та їх класифікація. Вона подає об’єктивні дані про зміст, структурні особливості професії. Визначає різноманітність взаємовідносин особистості спеціаліста з предметами, засобами, продуктами праці, з оточуючими людьми, з рядом специфічних і неспецифічних явищ, які супроводжують процес праці, розкриває властиве професії напруження різних психічних функцій і на основі цього визначає перелік вимог до особи, як суб’єкта відповідної професійної діяльності.

Емпіричне вивчення професій у психології праці, розпочато на початку XX століття, у 50-70 роки набуло методологічної завершеності. У 20-30 рр. в Росії ця робота проводилася за двома основними напрямами. Перший передбачав детальний опис та психофізіологічний аналіз професій для рішення задач профвідбору, професійної консультації, професійного навчання, раціоналізації робочого місця, профілактики втоми (.Ананьєв Б.Г., Бернштейн Н.А., Гастєв А.К., Левітов М.Д. та ін.).

Представники другого напряму орієнтувалися на класифікацію професій з метою їх проектування (Геллерштейн С.Г, Лазурський А.Ф., Шпільрейн І.М. та ін.). Утворені прийоми і принципи оформилися у спеціальний підхід — професіографію, яку розуміють як описово-технічну і психофізіологічну характеристику різних видів професійної діяльності.

В цілому психологічне вивчення професійної трудової діяльності задається практичними та теоретичними цілями. Теоретичні аспекти психологічного вивчення професій пов’язані із виділенням та обґрунтуванням найбільш адекватних критеріїв, ґрунтуючись на які, утворюються психологічні класифікації професій.

Практичними завданнями, насамперед, є вивчення професійної придатності особи до певного виду професійної діяльності, управління процесами адаптації та реабілітації, підвищення ефективності професійного навчання, вдосконалення професійного середовища і т. ін.

У результаті професіографування складається професіограма — це обумовлена змістом праці система інформації, яка представляє опис об’єктивних соціально-психологічних, психофізіологічних, особистісних, соціально-економічних характеристик професії та сукупності якостей особистості, які є необхідними і достатніми для успішного оволодіння професійною діяльністю та вдосконалення в ній. Однією із складових про-фесіограми є психограма, яка містить повний опис психологічних характеристик, професійно значущих якостей суб’єкта професійної трудової діяльності.

Деякі дослідники вважають, що психограма повинна відповідати жорстким вимогам, а саме: 1) містити необхідні і ті властивості, які не можна компенсувати, які висуваються будь-якому середньому працівнику; 2) відбивати бажані властивості, які визначають можливість досягнення найвищого рівня професіоналізму. Найбільш повна реалізація цих вимог забезпечується в акмеологічному підході.

Професіографічне вивчення різних видів діяльності включає і динаміку системи «людина — професія», оскільки відбувається постійне вдосконалення різних компонентів професійної діяльності та змінюється в процесі діяльності вагомість професійно значущих якостей особистості працівника. Професіографічний підхід до вивчення особливостей діяльності суб’єкта містить: 1) схеми вивчення професій; 2) комплекс методів вивчення; 3) правила організації експерименту.

В цілому можливі різні підходи до вивчення професій і побудови їх про-фесіограм: 1) комплексний (враховується широке коло характеристик: соціальних, технологічних, медичних, гігієнічних; 2) аналітичний (аналіз узагальнених нормативних і морфологічних показників структури професії, де в першому блоці розглядають об’єктивні характеристики професії, які вироблені суспільним досвідом, а в другому — психологічна діяльність особи і вимоги до її якостей; 3) задачно-особистісний (виділяють одиниці діяльності по типу модулів, де однією частиною модулю є об’єктивні професійні задачі, професійні знання, вміння, результати праці; друга частина модулю — це психологічні характеристики суб’єкта, які є необхідними для виконання об’єктивних задач, — містить знання, психологічні дії, особистісні якості і т.

ін.

У наш час при вирішенні актуальних практичних задач, які пов’язані з добором кадрів, їх розташуванням, атестацією, визначенням шляхів професійного розвитку і росту, домінує професіологічний або професіографічний підхід. У межах даного підходу здійснюється розробка про-фесіограм, психограм, здійснюються професіографічні описи, визначається професійна придатність суб’єкта праці до конкретного виду професійної діяльності, виявляються психологічні та інші протипоказання. Це необхідно для ведення науково обґрунтованої кадрової роботи і формування якісних трудових ресурсів. Професіограми не лише дають змогу якісно здійснити опис професійної діяльності, а й сформулювати нормативні вимоги до спеціалістів, а психограми — до психічних процесів, функціям і психологічним якостям, які обумовлюють ефективність професійної діяльності.

Структура професіограми, обсяг її окремих частин, ступінь узагальнення і детальності опису тих чи інших особливостей професійної діяльності визначається, як правило, метою вивчення професії. Так, наприклад, складаються професіограми з метою оптимізації праці, для використання у консультуванні з питань розподілу кадрів і психологічного відбору співробітників, з метою організації професійного навчання, для підвищення рівня безпеки праці, для нормування і оцінки праці і т. ін. Так, розрізняють типи професіограм (Іванова О., 1992) які виділяються для вирішення конкретних професіографічних задач, а саме: 1) інформаційні (призначені для використання у професійно консультаційній і профорієнтаційній роботі); 2) орієнтовно-діагностичні (використовуються для виявлення аварій, низької ефективності праці); 3) конструктивні (служать для вдосконалення ергатичної системи, на основі проектування нових зразків техніки, а також для підготовки і організації праці персоналу); 4) методичні, які називають методологічними (служать для підбору адекватних методів дослідження даної ергатичної системи); 5) діагностичні (спрямовані на добір методик для професійного відбору, розміщення і перепідготовки кадрів).

В цілому професіографічний опис трудової діяльності має ґрунтуватися на таких принципах (за Платоновим К.К.): комплексність, цілеспрямованість, особистісний підхід, надійність, диференціація, типізація, перспективність і реальність. Елементи характеристики професійної діяльності повинні складати сукупність, яка створює психологічну структуру професії.

У відповідності з цими принципами орієнтовна схема експрес-вивчення професії містить: техніко-економічний опис (технологія, обладнання, норми, оплата праці); організація та умови праці (соціальні і фізичні умови, освітлення, температура, вологість, професійна шкода, режим праці і т. ін.); документація щодо плинності кадрів, збоїв у роботі т. ін.; детальний опис самої трудової діяльності (основні операції і дії); психофізіологічна характеристика трудової діяльності, тобто професійно значущі якості суб’єкта праці.

Зауважимо, що професіографічний опис відбиває такий рівень професійних знань, вмінь і навичок, які забезпечують суб’єкту суспільно-прийнятну якість праці. Це є середнім, не найвищим показником для даних умов виконання діяльності, що забезпечує стабільне функціонування соціально-економічної системи, коли не стоять задачі високих професійних досягнень і коли сама система не є такою, що прогресивно розвивається.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
3.3. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У РІЗНИХ ВИДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙ.
Класифікація професій та ергатичні функції професій.
Професіографічний підхід до вивчення праці.
Праця і професія в психології.
1.3. ПСИХОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРАЦІ І ПРОФЕСІЇ.
Професія як система соціальних відношень між людьми у трудовій діяльності.
Орієнтація особистості у світі професій.
Психологічне дослідження людини в праці.
Особливості соціально-психологічного консультування депресивних клієнтів.
Наконечна Марія Миколаївна. ДОПОМОГА ІНШОМУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ, 2009
У другому розділі “Психологічне дослідження міфологічного КОМПОНЕНТУ В СТРУКТУРІ МЕНТАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ГЛОБАЛІЗАЦІЙНУ ЕПОХУ”
ДРУГИЙ РОЗДІЛ «ПРОЦЕДУРА ТА МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОГИ ІНШОМУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ»
Приклад психологічного втручання методом керованої уяви в роботі з депресивними клієнтами.
Методика 3. Методика «Синдром «вигора в професіях системи «людина — людина»
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ.
МЕТОЮ
Добавить комментарий