Система професійної орієнтації.

(Теоретичний блок.)

Процес входження особи у світ професій називають професіоналізацією. В ході цього процесу відбувається орієнтування людини у світі професій, яке скеровується психолого-педагогічною системою заходів — профорієнтацією. Профорієнтація — це тривалий, у певному сенсі незворотний соціальний процес освоєння особистістю тієї чи іншої професії, що враховує як потреби суспільства, так і можливості, потреби, інтереси, ідеали самого індивіда. Психолого-педагогічний зміст професійної орієнтації обумовлений наявними у майбутнього суб’єкта праці індивідуально-психологічними властивостями та якостями, які повинні бути продуктивно узгоджені з вимогами конкретної професійної діяльності до працівника. Серед функцій, які виконує профорієнтація виділяють соціальну, економічну, медико-фізіологічну та психолого-педагогічну.

Найбільш узагальненою у вітчизняній науці є запропонована Федоришиним Б.О. та його школою психолого-педагогічна система профорієнтації, в основу якої покладено системно-діяльнісний підхід. У цій моделі існують два важливих напрями профорієнтаційної роботи: опосередкована орієнтація і безпосередня, які відрізняються ступенем опосередкування чи безпосереднього впливу на процеси професійного самовиз-начення, на особистість оптанта з боку інших формуючих факторів. Загалом підструктури опосередкованої, безпосередньої орієнтації та спеціалізації утворюють цілісну психолого-педагогічну структурну модель.

Основними елементами структурної моделі системи професійної орієнтації є: преоптація, профосвіта (профінформація), організація суспільнокорисної і виробничої праці, профконсультація, профвідбір, переорієнтація, професійна підготовка, професійна адаптація та постоп-тація.

Професійну інформацію розуміють як систему заходів по накопиченню та розповсюдженню інформації про зміст та перспективи сучасних професій, їх вимоги до особистості, форми та умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікованого росту, стан та потреби на ринку праці. Така система спрямована на формування професійних інтересів, намірів та мотивації особистості.

Професійна консультація розглядається як науково-обгрунтована система взаємодії психолога-консультанта та особи, яка обирає чи змінює професію або вид трудової діяльності. Така система базується на вивченні індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я особи з урахуванням потреб ринку праці.

Професійний відбір є системою психодіагностичного вивчення особистості, спрямованої на визначення придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами професії.

Професійний відбір розуміють як процес практичного виділення з наявних кандидатів тих, які здатні в даних умовах забезпечувати Найбільш ефективне виконання покладених на них задач.

В цьому контексті близьким є поняття професійний добір, який виступає як система психодіагностичного вивчення особистості, спрямована на визначення конкретних професій, які їй найбільше підходять. На виробництві утворюється резерв кадрів (кандидатів на посади). Задача відбору виникає в ситуації надлишку претендентів та особливих вимог до діяльності людини на даному робочому місці; задачі Професійного відбору і розстановки персоналу існують завжди.

Професійний відбір передбачає врахування ряду важливих умов його ефективності таких як знання вимог трудового поста і конкретного робочого місця, яке інтегроване у професіограмі, оскільки відбір «взагалі» не є ефективним і т. ін.

Найбільш поширеними методами професійної орієнтації є: професіографія, опитувальні методи (профконсультаційна бесіда, стандартизоване інтерв’ю, анкета), спостереження, метод аналізу продуктів діяльності тощо.

Психологічні проблеми професійної орієнтації розподіляються на проблеми первинної орієнтації, та проблеми переорієнтації людей зрілого віку, які з тих чи інших обставин змінюють трудовий пост, спеціальність, чи взагалі вид трудової професійної діяльності. З огляду на це, є відмінними методи, стратегії, які використовуються у профорієнтуванні (як системі заходів).

У відповідності до віку особи, етапу її професіогенезу розрізняють такі групи оптантів: 1) особи з середньою загальною освітою потребують включення всіх елементів системи профорієнтації; 2) особи з середньою спеціальною або вищою освітою, які не знайшли вакансії, яка відповідала б їх фаху та кваліфікації (профорієнтація містить всі елементи; здійснюється інформування оптанта про можливості, перспективи пере-навчання; встановлюється зміст професійних та позапрофесійних вмінь, навичок та здібностей; вивчається мотиваційна сфера особистості, виявляються відносні професійні обмеження та рівень здібності до навчання, який досить тісно пов’язаний з віком оптантів; 3) особи, які мають кваліфікацію в одній з масових професій, але не знайшли відповідної вакансії, чи бажають змінити спеціальність. Використовують профконсультацію, профінформацію на основі бесіди та стандартизованого інтерв’ю. Оптанту надається інформація про можливі курси перенавчання, рекомендації щодо найкращого варіанту навчання тощо; 4) особи, які можуть обрати серед запропонованих вакансій таку, що відповідає їх професійній кваліфікації та мотивації. Вони не потребують профорієнтаційних послуг.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
Основні підходи щодо сутності професійної орієнтації.
Додаток 40. Методика “ Ціннісні орієнтації” М.Рокича.
Психологія професійної придатності.
ОСОБИСТІСНА ОРІЄНТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ. МОДУЛЬ 2.
Мотивація професійної діяльності.
3.3. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У РІЗНИХ ВИДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙ.
Психологія професійної кар'єри.
Елементи творчості в праці та індивідуальний стиль професійної діяльності.
Дієздатність, працездатність та продуктивність професійної діяльності.
21. ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ЛЮДИНИ ДО РОБОТИ В СИСТЕМІ
9.2.1. РАЗВИТИЕ СИСТЕМЫ «ЧЕЛОВЕК — КОМПЬЮТЕРНАЯ СИСТЕМА СВЯЗИ»
От системы контроля к системе технического обслуживания.
4.1. СООТНОШЕНИЕ ПОНЯТИЙ «СВОЙСТВО НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ» И «ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОЯВЛЕНИЯ СВОЙСТВА НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ»
12. ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ
ВОМЕРОНАЗАЛЬНАЯ СИСТЕМА
4.8.1. ОПИСАНИЕ И АНАЛИЗ СИСТЕМЫ
СМЫСЛОВЫЕ СИСТЕМЫ
ЛИМБИЧЕСКАЯ СИСТЕМА
Добавить комментарий