ВСТУП.

Посібник підготовлено на базі лекцій з курсу «Психологія праці». Протягом трьох останніх років автор працювала над вдосконаленням його викладання для слухачів Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Модернізація, структурні зміни в економіці та в професійній освітній системі країни, швидке скорочення важких фізичних форм праці, розповсюдження інформаційних технологій торкнулися кожної людини. Досить швидко оновлюються ті сфери трудової діяльності, які здавалися незмінними, набувають нового змісту уявлення про професіонала та професіоналізм, оптимальну кар’єру і т. ін. Динамізм сучасного життя в сфері трудової діяльності вимагає постійного оновлення, науково-теоретичного узагальнення та осмислення тих процесів, які відбуваються.

В посібнику розглядається сучасне наукове розуміння специфіки трудової діяльності та особливостей праці і професії, методів дослідження трудової діяльності та місця і ролі особистості, як суб’єкта становлення і розвитку в праці та через працю на базі особистісно-діяльнісного підходу у його гуманістичній спрямованості.

Психологія праці, як наука, вивчає умови, шляхи і методи обґрунтованого вирішення задач в галузі функціонування і формування людини як суб’єкта трудової діяльності. Оновлення уявлень про працю, розвиток суміжних наук, викликають до життя потребу осмислення людиною свого місця в світі праці, сенсу праці як такої, її ролі в сучасному житті людини.

В курсі «Психологія праці» складно обговорювати особливості окремого суб’єкта, як ізольованого, витягненого із складних зв’язків технологічних і соціально-психологічних структур. Навіть у сучасних системах «суб’єкт — техніка» трудова професійна діяльність все більше опосередковується системами «людина — людина». За цих умов поглиблення і розширення зв’язків психології праці з іншими дисциплінами розставляє нові акценти, створює нові сфери дослідження, нові підходи і методологію (Рибалка В.В., 2003).

Подальше зростання складності професійної праці, з одного боку, з іншого — розвиток психології в цілому, її методологічного і методичного апарату робить можливим коректне вивчення складних соціально-психологічних феноменів з подальшим використанням результатів досліджень в соціальній практиці.

Уявлення про основні процеси особистісного і професійного становлення суб’єкта праці повинні базуватися на фундаментальних розробках вітчизняних та зарубіжних дослідників з урахуванням доробку останнього часу. Такі проблеми як лідерство, розподіл управлінських функцій, Рефлексія і творче мислення, діяльність з саморозвитку суб’єкта все частіше набувають своєї психотехнологічної форми, стають все більш доступними у навчанні, підготовці і перепідготовці персоналу організацій.

Вивчення базових основ наукової дисципліни є необхідним також тому, що більшість запропонованих концепцій особистості, мотивації праці, управління професійною діяльністю людей не мають достатньої емпіричної валідності, яка була б підтверджена у серйозних транскультурних дослідженнях (Коул М., 1997).

Об’єктивні обставини наявності різного рівня теоретичного, практичного та життєвого досвіду слухачів зумовили звернення автора до викладання теорії, методів і результатів досліджень з психології праці у формі інтегративно-модульного навчання.

Специфічність такої форми визначається тим, що вона базується на особистісно-діяльнісному підході і є інтегрованою технологією, яка забезпечує індивідуалізацію навчання: за змістом, темпом засвоєння, рівнем самостійності, методами і способами освоєння, способами контролю і самоконтролю.

Програма складена із комплексів — навчальних модулів. У посібнику їх три. В першому — «Методологічні засади психології праці як наукової дисципліни» — розкриваються зміст та місце психології праці в системі наукового знання, історія її становлення, закони, принципи, підходи, методи, психологічний сенс праці. У другому — «Особистісна орієнтація професійної діяльності та підготовка до неї» — увага приділяється розвитку суб’єкта праці в процесі професіоналізації та професіогенезу особистості, питанням професійної орієнтації та переорієнтації людини, вибору професії, побудови кар’єри тощо. У третьому — «Особистість фахівця як суб’єкт творчої трудової діяльності та професійного становлення» — піддаються аналізу психологічні проблеми стимулювання трудової діяльності та мотивації праці, проблеми успішності, працездатності та професійного потенціалу сучасного працівника, самореалізації особистості у різних видах професійної діяльності, а також психологічні проблеми вивчення професій в сучасних соціокультурних умовах.

За структурою модулі містять: блок «Вхідний контроль», який включає введення, дидактичні цілі, питання для вивчення, перелік знань та вмінь, які формуються в результаті освоєння модуля; блок «Узагальнення» — основні поняття та терміни, а також резюме з навчальної інформації модуля; блок «Вихід» — дидактичний тест або завдання, виконання якого дозволить систематизувати отримані знання та перевірити їх.

Базовий (інваріантний) компонент вміщує: теоретичний блок — основна інформація з навчального елементу; блок самоконтролю — питання і завдання для самоконтролю, які складені за принципом дидактичного тесту або контролюючої картки варіативного типу. Варіативний компонент модуля може вміщувати: історичний блок — де розглядається етимологія понять, подається короткий екскурс в історію проблеми тощо; проблемний блок — для читача формулюється проблемна задача, подається опис ситуацій, пропонуються питання для відповіді; блок поглиблення — де подається додатковий матеріал з теми модуля, який розширює і поглиблює інформацію. Структура кожного модуля зумовлює послідовність вивчення та засвоєння курсу.

Для наукового розуміння будь-якої теоретичної концепції принципово важливою є система категоріально-понятійного апарату. Тому ми звертаємо увагу читача на необхідність врахування обставин, за яких психологія праці оперуючи поняттями із суміжних наук, вибудовує їх взаємозв’язки та розкриває їх психологічний зміст. Класичним прикладом може бути використання понять: фізіологічного — «роботоздатність», психологічного — «дієздатність» і соціального — «трудоздатність» (Платонов К.К., 1970). В цілому інтегративно-модульний підхід створює умови для більш ефективного засвоєння курсу в ході групової та самостійної роботи особи, яка навчається.

Критичні зауваження і пропозиції читачів щодо покращення навчально-методичного посібника автор прийме з вдячністю і врахує у своїй подальшій роботі (Е-mail: traversay@ukr.net).

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
МИФЫ О БРАКЕ, РАЗВОДЕ И ПОВТОРНОМ ВСТУП-ЛЕНИИ В БРАК.
ПРОТЕСТУЮЩАЯ ЖЕНЩИНА
РОЗДІЛ 1
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ.
СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ.
СТРУКТУРА РОБОТИ.
СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.
СТРУКТУРУ ДИСЕРТАЦІЇ
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ.
Миф 2. Сделать женщину горячей должен мужчина
ВЫБОР СУПРУГА / СУПРУГИ (SPOUSE SELECTION)
1.2. ПРИОБРЕТЕНИЕ И СОХРАНЕНИЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ОБЛАСТИ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ ФАКТОРОВ
ВОПРОС ДЛЯ РАЗМЫШЛЕНИЯ
Балабанова В. О. ВОЗМОЖНОСТИ МЕТОДИКИ «РЕПЕРТУАР ЛИЧНЫХ ПОЗИЦИЙ» Г.Й.М. ХЕРМАНСА
Распыленность
Добавить комментарий