Задачі і напрями розвитку психології праці.

(Теоретичний блок.)

Нагадаємо, що зміст психології праці у вирішальній мірі залежить від ряду факторів. До них належать суспільно-історичні чинники, рівень розвитку загальної психології та наук про працю, стан розвитку суспільних наук, а також від політичної, соціальної та економічної структури суспільства. На початку 60-х рр. за визначенням Левітова М.Д. психологію праці розуміли як галузь психології, яка вивчає психіку людини у трудовій діяльності з метою підвищення продуктивності праці і формування професійно значущих якостей особистості (Левітов М.Д., 1963). Доповнюючи це визначення Платонов К.К. вказує, що психологія праці як галузь психології «вивчає психологічні особливості різних видів трудової діяльності у їх залежності від суспільно-історичних і конкретних виробничих Умов, від знарядь праці, методів навчання і психологічних якостей особистості працівника» (Платонов К.К, 1970).

Климов Є.О. визначає психологію праці як науку, яка «вивчає умови,

Шляхи і методи науково обґрунтованого вирішення практичних задач в ггалузі функціонування і формування людини як суб’єкта праці» (Климов Є.О., 1998).

Для розуміння психології праці важливо виділити предмет даної науки. Отже, психологія праці вивчає закономірності психічної діяльності людей в різних видах праці з урахуванням суспільно-історичних і конкретних виробничих умов, а також індивідуальних особливостей особистості працівників.

Психологія праці має свої особливості, що зумовлює використання спеціальної конкретно-наукової методології, яка евристично взаємодіє із загальнонауковою методологією, сприяє розвитку нового наукового знання, нових ідей і проблем (Рибалка В.В., 2003). Разом з тим, вона використовує закони діалектики: єдності і боротьби протилежностей, взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон заперечення заперечення.

Зауважимо, що вітчизняна методологія у своєму становленні традиційно базується на діалектико-матеріалістичному світогляді. Чимало вчених зазначають, що на початку XXI століття постає задача оновлення загальнонаукової методології, конкретно-наукових методологій, які властиві кожній науці (Балл Г.О., Гончаренко СУ., Зінченко В.П., Максименко С.Д., Смирнов С.Д., Рибалка В.В. та ін.). Як прикладна наука, психологія праці виходить із загальних принципів психологічних досліджень, яки визначаються методологією, специфічними умовами і задачами, які властиві цій дисципліні.

Психологія праці вирішує дві основні групи задач: внутрішньо наукові та прикладні. Вирішення задач першої групи сприяє становленню психології праці як наукової галузі. Завдяки вирішенню задач другої групи формуються прямі і зворотні зв’язки, які поєднують науку і практику. Усі проблеми, які вирішує психологія праці, врешті решт орієнтовані на практичне застосування в ході втілення психологічних, педагогічних, технічних, технологічних та інших рекомендацій.

Треба констатувати відсутність єдиного підходу до поділу напрямів розвитку психології праці. Широкий діапазон видів трудової професійної діяльності і велике розмаїття проявів психічної діяльності людини в праці ставлять перед наукою чимало як теоретичних, так і науково-практичних задач. Наведемо точки зору провідних дослідників, оскільки у різні періоди не однаково розуміли призначення психології праці.

На думку Гур’янова Є.В., Ошаніна Д.О., Чебишевої В.В. та ін. основними напрямами роботи повинні бути психологічні питання професійної праці, професійного і політехнічного навчання. Важливими у 50-60-і роки стали проблеми інженерної психології, планування, регулювання і контролю трудової діяльності, творчості в трудовій діяльності, профілактики втоми, травматизму, підготовки кадрів. Також, нагальними вважали вирішення проблем, які пов’язані з вдосконаленням трудових вмінь і навичок, оволодіння професійною майстерністю (Геллерштейн С.Г.,1960 та ін.).

Платонов К.К.

(1970) запропонував напрями, в межах яких вирішуються специфічні задачі психології праці. Так, психологічні питання трудової експертизи, яка об’єднує професійну орієнтацію, психологічну проблему професійних здібностей і помилкових дій, професійний відбір як прогностичну експертизу та аналіз причин, які раніше мали місце у випадках зниження якості праці, вивчення проблем аварійності як ретроспективну експертизу та ін. Незалежно від організаційних форм трудова експертиза має вирішувати задачі психопатології пограничних станів, впливу професійної шкідливості та екстремальних умов праці, психологія трудотерапії і т. ін.

Питання психології професійного навчання, яка об’єднує проблеми вивчення і формування трудових навичок і психологічної оцінки методів тренування, навчання, формування здібностей та майстерності. Питання інженерної психології, де загальними задачами є розробка вимог до робочих місць з точки зору їх відповідності психологічним закономірностям, теоретичні проблеми трудових рухів, проблема переносу трудових навичок в ході перенавчання — спільна проблема попереднього і цього напрямів; проблема ритму праці і проблема втомлюваності є спільною для цього напряму та наступного.

Психологічні питання організації праці, де основна увага зосереджена на вирішенні в психологічному плані питань раціоналізації умов праці, її організації і нормування, проблеми ритму праці і відпочинку в плані їх впливу на дієздатність працівника. Розробка та обґрунтування специфічних для психології праці методів дослідження. Проте не всі проблеми психології праці охоплюють вказані напрями. Суттєвими також є проблеми винахідництва і творчості в праці і т. ін.

Інші дослідники (Дмитрієва М.А., Крилов А.О., Нафтульєв А.І., 1979) виділяють наступні задачі психології праці: 1) вивчення закономірностей становлення динамічної рівноваги системи «суб’єкт праці — професійне середовище»; 2) вивчення структури і динаміки професійно значущих властивостей індивіда і особистості; 3) вивчення структури вмінь і навичок, які забезпечують вирішення професійних задач в оптимальних і екстремальних умовах, а також факторів, які визначають стійкість та Динаміку цієї структури; 4) вивчення трудових установок і мотивів трудової діяльності, закономірності формування і перебудови цієї структури; 5) вивчення станів людини в праці і закономірностей динаміки цих станів; 6) вивчення взаємозв’язків індивідних властивостей, відношень особистості і психічних станів, як фактора успішності і безпеки праці..

Котелова Ю.В. (1986) пропонує узагальнену схему основної проблематики психології праці, яка складається з виділення психологічного аналізу професійної діяльності як особливого розділу та шести наступних, розподілених за принципами вирішення кадрових питань, принципу оптимізації пращ і раціоналізації умов праці та врахування психологічних аспектів пристосування обладнання до працівника. Таким чином, напрями психології праці мають такий вигляді 1) питання психологічного аналізу професійної діяльності («психології професій») як спільну для всіх інших досліджень проблему; 2) розробка принципів і методів психологічного аналізу трудової діяльності насамперед в теоретичному плані; психологічний аналіз конкретних видів праці у науково-практичних дослідженнях, які проводяться в умовах реального виробництва; дослідження принципів психологічної класифікації професій; 3) питання підбору і розстановки кадрів; 4) проблеми підготовки кадрів; 5) психологічні особливості взаємовідношень робітників в процесії праці; 6) психологічні аспекти підвищення працездатності; 7) психологічні раціоналізації і проектування нової техніки і нової трудової діяльності.

Январь 24, 2019 Психология труда, инженерная психология, эргономика
Еще по теме
Історія психології праці.
Методологічні принципи системного підходу в психології праці.
Основні методи психології праці.
Динаміка розвитку особистості в праці.
Основні етапи розвитку особистості як суб'єкта праці.
МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Психологічне дослідження людини в праці.
Праця і професія в психології.
ОСНОВНІ ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
Психологія праці як наукова дисципліна.
2.6. ГУМАНІСТИЧНИЙ НАПРЯМОК У ПСИХОЛОГІЇ
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПСИХОЛОГІЇ
Професіограма та психограма праці.
Професіографічний підхід до вивчення праці.
3.2. РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
9.6. РОЛЬ СПІЛКУВАННЯ В ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ “КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ МЕНТАЛЬНОСТІ ТА МІФУ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ”
1.2. ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКИ.
1.3. ПСИХОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРАЦІ І ПРОФЕСІЇ.
Психологія праці в системі наукового знання.
Добавить комментарий